Продовжуємо формувати навички правильної і свідомої поведінки дітей в небезпечних ситуаціях.
Цікаве та пізнавальне заняття під назвою «Небезпека довжиною в один день» проведено спеціалістом із безпеки в освітньому середовищі громади Наталією Коваленко та інспектором місцевого підрозділу державної служби з надзвичайних ситуацій у Сумській області Юрієм Білоножко.
17 січня в класі безпеки Липоводолинського ліцею зібралися здобувачі знань шостих та сьомого класів, щоб подолати маршрут стежками небезпек, які можуть підстерігати протягом дня вдома, в ліцеї, на вулиці та відшукати шляхи їх уникнення. Уявний маршрут розпочався з дому. Проаналізували з дітьми небезпеки, шо можуть виникати в побуті: електробезпеку, пожежну та газову безпеки. Будували чіткий алгоритм дій для гасіння невеликих пожеж, гасіння електроприладів, евакуації із приміщення, що горить та задимленого приміщення. Знайомилися з вогнегасником, як найефективнішим засобом пожежогасіння та технікою його застосування. Продовжили маршрут дорогою до ліцею, обговоривши ризики, які можуть виникнути на вулиці: як діяти, якщо натрапили на підозрілий предмет; в черговий раз зупинилися на безпеці дорожнього руху взимку, особливо в темну пору доби; обговорили ситуацію, що робити, коли до тебе наближається зграя собак. В ході бесіди повторили з учнями правила поведінки під час повітряної тривоги. Зупинилися на такому понятті як тероризм та як діяти, коли зустрів підозрілого незнайомця в закладі освіті або на його території, нащо потрібно звернути особливу увагу. Вкотре пригадали правило «3 Р» ( розпізнавати, реагувати, розказати), в разі, коли дитина стала жертвою або свідком булінгу, кібербулінгу чи домашнього насильства. Насамкінець надали декілька порад слухачам про те, як не наражати себе на небезпеку свідомо, акцентували увагу на необхідність обговорювати з батьками чи людьми, яким довіряєш те, що відбувається протягом дня, підтримувати спілкування з друзями та не забувати про почуття гумору.
Одним словом, тему безпеки життєдіяльності, особливо в умовах воєнного часу, можна продовжувати безкінечно. Тим паче, коли бачиш в дитячих оченятах бажання говорити та пізнавати щось нове, переконуєш себе, що таке спілкування, все ж таки, необхідне та вкрай важливе для нашого підростаючого покоління.